Нормативно-правова база

         Положення про логопедичні пункти системи освіти

1. Загальні положення

1.1. Логопедичні пункти при загальноосвітніх школах, дошкіль­них закладах організовуються для надання допомоги дітям з вада­ми мови.

Основним завданням логопедичних пунктів є усунення різних порушень усного і писемного мовлення, запобігання різних відхилень мов­ного розвитку учнів, пропаганда логопедичних знань серед педаго­гів та батьків.

1.2. Логопедичні пункти відкриваються районними, міськими органами державного управління освітою в межах асигнувань, пе­редбачених у бюджеті для цієї мети.

1.3. Орган державного управління освітою за кожним логопе­дичним пунктом закріплює дошкільні заклади і школи, загальна кількість підготовчих груп і початкових класів у яких має бути не менш як 20, у сільській місцевості — не менш як 4 школи і дошкіль­ні заклади незалежно від кількості дітей.

Тривалість робочого тижня логопеда - 20 годин. Підготовка до занять, робота з документами проводиться у неробочий час.

2. Організація логопедичної роботи

2.1. На логопедичні пункти зараховують учнів загальноосвітніх шкіл, вихованців підготовчих груп дитячих садків, що мають різні відхилення мовного розвитку, виявлені учителем-логопедом або лі­карем районної поліклініки.

До логопедичних пунктів насамперед приймають дітей, мовні вади яких перешкоджають успішному навчанню.

Мова навчання на логопедичному пункті визначається відповід­но до Закону України про мови.

Прийом учнів з вадами мови до логопедичних пунктів прово­диться протягом усього навчального року в міру звільнення місць.

2.2. Обстеження учнів для зарахування їх до логопедичного пун­кту проводиться з 1 по 30 вересня і з 1 по 30 травня.

Логопед проводить облік дітей з вадами мови.

Відомості про них подаються в орган державного управління ос­вітою, у підпорядкуванні якого перебуває логопедичний пункт.

Логопеди обстежують направлених до логопедичного пункту дітей, які зараховуються у перші класи шкіл, а також дітей підго­товчих груп дошкільних закладів конкретного району. З дітьми, які мають мовленнєві відхилення, логопеди проводять корекційні заняття.

Відомості про дітей, зарахованих до логопедичного пункту, ло­гопед занотовує у мовній картці.

2.3.       Початок і закінчення навчального року встановлюється відповідно до Положення про середній навчально-виховний заклад України.

2.4. У логопедичному пункті одночасно працює 25-30 дітей. За­няття з ними, як правило, проводять у години, вільні від уроків.

Основна форма організації навчально-корекційної роботи - гру­пові заняття. Наповнюваність груп - 4-5 чоловік.

2.5. У логопедичному пункті комплектують такі групи дітей: з вадами читання і письма, зумовленими порушеннями мовленнєво­го розвитку, з відхиленнями фонетичного і лексико-граматичного розвитку (нерізко виражений загальний недорозвиток мовлення), із заї­куватістю, з вадами вимови окремих фонем, з дизартрією, алалією, ринолалією.

Якщо є можливість, до груп добирають дітей з однорідними по­рушеннями мовлення й однакового віку. Допускається комплектування груп учнів з різних класів.

2.6. Заняття з кожною групою дітей на логопедичному пункті проводять 3 (три) рази на тиждень (через день) і відмічають у журналі об­ліку відвідування.

Тривалість логопедичних занять для кожної групи - одна ака­демічна година (45 хвилин).

З учнями, у яких наявні дизартрія, ринолалія або інші мовні де­фекти, спричинені порушенням будови артикуляційного апарату, проводять індивідуальні заняття 2-3 рази на тиждень по 15-20 хви­лин з кожною дитиною.

2.7. Навчальний матеріал (слова, тексти, малюнки тощо), що використовується для виправлення мовлення, має відповідати навчально - корекційним завданням, вікові й рівню загальноосвітньої підготовки дітей.

2.8. Результати логопедичних занять відмічають у мовній карт­ці дитини і доводять до відома класного керівника, вихователя, ад­міністрації школи чи дошкільного закладу та батьків.

2.9.У разі потреби дітей з вадами мовлення логопед направляє до районної поліклініки для обстеження лікарями-спеціалістами (не­вропатологом, психоневрологом, отоларингологом та ін.). Виснов­ки лікарів-спеціалістів зберігаються на логопедичному пункті.

2.10. Відповідальність за обов'язкове відвідування учнями ло­гопедичних занять, а також за дотримання розкладу занять покла­дається на вчителя-логопеда, класного керівника та адміністрацію школи, де навчаються ці учні.

2.11. Випуск дітей із логопедичного пункту проводиться впро­довж усього навчального року після усунення в них дефектів мовлення.

3. Учитель-логопед

3.1. Учителями-логопедами призначають осіб, які мають вищу дефектологічну освіту.

3.2. Учителі-логопеди призначаються і звільняються в порядку, встановленому для вчителів загальноосвітніх шкіл.

3.3. Праця вчителів-логопедів, які працюють у логопедичних пунктах, оплачується в установленому порядку відповідно до чин­ного законодавства.

3.4. Учитель-логопед веде заняття з дітьми щодо виправлення дефектів усного і писемного мовлення, сприяє подоланню зумов­леної ними неуспішності з рідної мови; здійснює систематичний зв'язок із заступниками директорів шкіл з навчальної роботи і класними керівниками учнів, які відвідують логопедичний пункт, відвідує уроки у роботі з учнями, які мають вади мовлення; складає щорічний звіт про роботу і подає його у районний (міський) орган де­ржавного управління освітою; бере участь у засіданнях методичних об'єднань учителів-логопедів - інформує педагогічні ради прикріп­лених шкіл про завдання, зміст, наслідки роботи логопедичного пункту; здійснює зв'язок з дошкільними закладами, школами для дітей з важкими порушеннями мовлення, логопедами та лікарями-спеціалістами дитячих поліклінік; веде пропаганду логопедичних знань серед батьків; періодично виступає на батьківських зборах з доповідями про завдання і специфіку логопедичної роботи щодо підвищення успішності учнів; надає батькам консультації, які за­нотовуються у журналі обліку консультацій.

3.5. Учитель-логопед зобов'язаний систематично підвищувати свою кваліфікацію. Логопед проходить перепідготовку та атестацію у порядку, передбаченому для вчителів-дефектологів.

3.6. Для учителів-логопедів логопедичних пунктів діючим зако­нодавством передбачено всі пільги і переваги, тривалість чергової відпустки і порядок пенсійного забезпечення, встановлені для учи­телів спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.

4. Керівництво і контроль за логопедичною роботою

4.1. Безпосереднє керівництво і контроль за логопедичною робо­тою учителів-логопедів здійснюють органи державного управління освітою, у підпорядкуванні яких перебувають логопедичні пункти.

4.2. У разі наявності в районі, місті, області кількох логопе­дичних пунктів при дитячих садках, загальноосвітніх школах, ін­ших закладах для дітей з вадами мовлення створюються методичні об'єднання учителів-логопедів.

Керівництво методичним об'єднанням учителів-логопедів пок­ладається на одного з найдосвідченіших учителів-логопедів або ме­тодистів інституту удосконалення вчителів, якого призначає орган державного управління освітою.

5. Приміщення, обладнання і фінансування логопедичного пункту

5.1. Логопедичний пункт може розташовуватися у приміщенні дитячого садка, однієї із загальноосвітніх шкіл або у приміщенні методичного кабінету районного (міського) органу державного уп­равління освітою.

5.2. Логопедичний пункт, розміщений у школі, вважається класом-комплектом при встановленні штатів школи тільки сто­совно кількості ставок робітничого і обслуговуючого персоналу.

5.3. Для логопедичного пункту виділяється кабінет площею не менше 20 м², який відповідає санітарно-гігієнічним вимогам.

Логопедичний пункт забезпечується спеціальним обладнанням.

На районні (міські) органи державного управління освітою пок­ладається відповідальність за обладнання логопедичного пункту, санітарне утримання і ремонт приміщення. Логопедичний пункт фінансується відділом освіти, у віданні якого він перебуває.

З прийняттям цього Положення вважати таким, що не засто­совується "Положення про логопедичні пункти при загальноосвіт­ніх школах", затверджене Міністерством освіти СРСР 09. 04. 1976 року.

Посадові обов’язки вчителя-логопеда

1. Учителями-логопедами призначають осіб, які мають вищу дефектологічну освіту.

2. Учителі-логопеди призначаються і звільняються в порядку, встановленому для вчителів загальноосвітніх шкіл.

3. Праця вчителів-логопедів, які працюють у логопедичних пунктах, оплачується в установленому порядку відповідно до чин­ного законодавства.

4. Учитель-логопед:

-  веде заняття з дітьми щодо виправлення дефектів усного і писемного мовлення;

-  сприяє подоланню зумов­леної ними неуспішності з рідної мови;

- здійснює систематичний зв'язок із заступниками директорів шкіл з навчальної роботи і класними керівниками учнів, що відвідують логопедичний пункт;

-  відвідує уроки у роботі з учнями, які мають вади мовлення;

- складає щорічний звіт про роботу і подає його у районний (міський) орган де­ржавного управління освітою;

- бере участь у засіданнях методичних об'єднань учителів-логопедів - інформує педагогічні ради прикріп­лених шкіл про завдання, зміст, наслідки роботи логопедичного пункту;

-  здійснює зв'язок з дошкільними закладами, школами для дітей з важкими порушеннями мовлення, логопедами та лікарями-спеціалістами дитячих поліклінік;

-  веде пропаганду логопедичних знань серед батьків;

-  періодично виступає на батьківських зборах з доповідями про завдання і специфіку логопедичної роботи щодо підвищення успішності учнів;

-  надає батькам консультації, які за­нотовуються у журналі обліку консультацій.

5. Учитель-логопед зобов'язаний систематично підвищувати свою кваліфікацію. Логопед проходить перепідготовку та атестацію у порядку, передбаченому для вчителів-дефектологів.

6. Для учителів-логопедів логопедичних пунктів діючим зако­нодавством передбачено всі пільги і переваги, тривалість чергової відпустки і порядок пенсійного забезпечення, встановлені для учи­телів спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку.